Розрахунковий реєстратор операцій (далі - РРО) – це пристрій, що зберігає інформацію про розрахунки за товари, роботи чи послуги, що здійснюються за його допомогою, а також передає цю інформацію відповідним контролюючим органам.
Станом на сьогодні існує 2 види РРО:
-
Апаратний – звичний для всіх касовий апарат з різними характеристиками.
-
Програмний (далі - ПРРО) – програмне забезпечення, що можна встановити на будь-який гаджет (комп’ютер, планшет та навіть телефон), яке виконує функцію реєстратора операцій
Використання РРО (ПРРО) є обов’язковим для:
-
ФОПів 2, 3 та 4 групи, незалежно від виду діяльності та обсягу доходу.
-
ФОПів на загальній системі оподаткування.
Але все ж існують винятки підприємців, для яких використання РРО (ПРРО) не є обов’язковим, зокрема:
-
ФОПам на 1 групі.
-
ФОПам на 2, 3, 4 групі, які торгують в селі за наступних умов:
-
Річний обсяг доходу на один структурний підрозділ (пунктів продажу товарів) не більше 1,09 млн в рік;
-
Не в одному торговельному об’єкті з підакцизними товарами;
-
Не ведуть дистанційну торгівлю;
-
Місцевими радами не прийняте рішення про обов’язкове застосування РРО.
-
Бізнесу, що здійснює продаж води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів; страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах навчальних закладів.
-
Бізнесу, що здійснює продаж проїзних, перевізних документів, білетів державних лотерей.
-
Бізнесу, який в місцях отримання товарів (послуг) контрагентами не здійснюють готівкових розрахунків (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо).
-
Бізнесу, який при здійсненні розрахунків за послуги виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.
-
Бізнесу, що здійснює продаж у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу (і відсутній продаж підакцизних товарів).
Крім цього, якщо операція не є розрахунковою (не проводиться з використанням готівки, платіжних карток, платіжних чеків), РРО (ПРРО) також не потрібне, наприклад з розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок (IBAN, E-banking); через касу банку або термінал самообслуговування (IBOX тощо).
Порядок реєстрації РРО:
-
Купівля (оренда/лізинг) РРО.
-
Укладення договору з центром сервісного обслуговування (ЦСО) (їх адреси повідомляє продавець РРО).
-
Подання до податкової інспекції за місцем реєстрації (через кабінет платника або фізично) наступного пакету документів:
-
заява про реєстрацію РРО за формою 1-РРО;
-
копія документа про придбання/отримання РРО;
-
копія документа про право власності (або користування) на приміщення, де буде розміщено РРО і, відповідно, буде здійснюватись господарська діяльність;
-
копія паспорта (формуляра) РРО та копія паспорта модема (у разі застосування зовнішнього модема);
-
копія договору суб’єкта господарювання з ЦСО про технічне обслуговування та ремонт РРО.
-
Отримання довідки 2-РРО від ДПС і звернення до ЦСО протягом 3 робочих днів. Якщо буде прострочений строк, тоді необхідно повторити дії, зазначені в пунктах 1-3.
-
Перевести РРО у фіскальний режим роботи (потрібно ввести відповідний фіскальний номер до фіскальної пам’яті РРО, опломбувати РРО в ЦСО).
-
ЦСО вводить РРО в режим експлуатації та направляє в ДПС документи, пов’язані із введенням РРО в експлуатацію.
-
Не пізніше наступного робочого дня з дати отримання цих документів ДПС реєструє РРО та видає реєстраційне посвідчення за довідкою № 3-РРО.
Щоб зареєструвати ПРРО необхідно через електронний кабінет платника податків подати лише заяву про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F13166). В ній потрібно зазначити локальний номер ПРРО.
Цього ж або наступного дня ви отримаєте рішення про реєстрацію ПРРО з присвоєнням фіскального номера або відмову в реєстрації.
Звертаємо Вашу увагу, що після реєстрації ПРРО потрібно ще також через електронний кабінет подати заяву № 5-ПРРО для реєстрації осіб, відповідальних за касу.
Попри дію воєнного стану, необхідність застосування РРО (ПРРО) не скасували. Так, якщо відповідно до вимог закону, ви зобов’язані використовувати РРО (ПРРО), то такий обов’язок діє і в умовах воєнного стану. Щоправда, штрафи за невикористання РРО в період воєнного стану поки не застосовуються. Єдиний виняток, коли штрафи за порушення законодавства про РРО будуть застосовуватися – це реалізація підакцизних товарів (наприклад алкоголю, тютюну і т.д.). Так, що у платників податків є прекрасна нагода встановити РРО/ПРРО та навчитися ним користуватися без додаткової оплати штрафів.
