Організація Об’єднаних Націй оголосила 12 травня Міжнародним днем здоров’я рослин. Основна мета цього заходу підвищити глобальну обізнаність про те, як захист здоров’я рослин може допомогти ліквідувати голод, зменшити бідність, захистити біорізноманіття та довкілля та стимулювати економічний розвиток. В всьому світі проходитимуть різноманітні акції спрямовані на те, щоб долучити якомога більшу кількість людей до проблеми збереження здоров’я рослин, а саме надихнути їх на конкретні дії. Країнам пропонується в рамках цього проекту поширювати інформацію про ризики для фітосанітарної безпеки держав в цілому та здоров’я окремих рослин і якості певних груп товарів зокрема. Україна також підтримує цю акцію.
Зелені рослини, акумулюючи в органічних речовинах енергію Сонця, забезпечують життя всього живого на Землі і є важливим джерелом енергетичних ресурсів, котрі використовує людина для своїх потреб. Здоров’я рослин впливає на продовольчу безпеку та сільське господарство.
Від рослин залежить і наше здоров’я, і здоров’я нашої планети. Рослини становлять 80% їжі, яку ми їмо, і виробляють 98% кисню, яким ми дихаємо.
За повідомленнями ФАО щорічно внаслідок впливу небезпечних шкідливих організмів рослин втрачається 40% урожаю сільськогосподарських культур. В результаті мільйони людей по всьому світу не мають достатньої кількості продуктів харчування! Серйозної шкоди зазнає сільськогосподарське виробництво як окремих сільських громад так і цілих країн. Сучасне життя створює все більше загроз для здоров'я рослин! Зміни клімату та діяльність людини змінили екосистеми, стали причиною зменшення біорізноманіття, з’явились нові території, де можуть успішно розвиватись шкідливі організми рослин.
Профілактика має вирішальне значення, для уникнення нищівного впливу шкідливих організмів на сільське господарство, засобів до існування та продовольчої безпеки. Сільське господарство в Україні – один із ключових секторів економіки країни, особливо у сільській місцевості. Агропродовольча система країни стала однією з мішеней агресора у війні. Цей період змусив по-новому цінувати роботу фермерів, а також переосмислити, як ми виробляємо їжу, як ми будемо відновлювати наше сільське господарство та створювати насправді сталі продовольчі системи.
Кожен відіграє свою важливу роль. Зелена відбудова аграрного сектору та сільської місцевості – це шлях для сталого розвитку громад і країни, повноцінна розбудова та інтеграція до європейської спільноти. Питання здорового довкілля – це питання продовольчої безпеки, доступу до їжі та запорука здорового життя. Адже сільське господарство потребує чистого довкілля: здорових ґрунтів, доступної та незабрудненої води, сприятливих погодних умов та розмаїття стійких екосистем.
Уряди, політики та законодавці повинні поставити пріоритет здоров’я та захисту рослин. Вони повинні забезпечити відповідність міжнародним фітосанітарним стандартам, інвестувати в інновації в галузі охорони здоров’я рослин, дослідження та розробки, а також посилити національний та регіональний захист рослин.
Відомо, що 3/4 рослин існують у симбіозі з бджолами та іншими запилювачами. Бджоли запилюють більшість сільськогосподарських культур. Це овочі, фрукти й навіть бавовна! Але з початком інтенсифікації сільського господарства людство все активніше почало використовувати різноманітні агрохімікати та пестициди. Їх застосовують для отримання вищої врожайності та захисту культур від шкідників та хвороб. Термін «пестицид» – загальне поняття для позначення будь-якої хімічної речовини, що використовується для боротьби зі шкідниками, хворобами й бур’янами. Після внесення пестицидів в навколишнє середовище їхня подальша доля вже не піддається жодному впливу з боку людини. В залежності від стану екосистеми – у процесі розпаду вони стають більш стійкими та токсичними, ніж первинна речовина.
ГМО – справжній прорив у справі забезпечення продуктами харчування зростаюче населення планети і це головний аргумент прихильників поширення трансгенів. Крім того, на можливості природи впливає й зміна клімату, пов’язана з глобальним потеплінням, а ГМ-продукти малочутливі до природних змін і шкідників.
Багато вчених бачать у генній інженерії спосіб розв’язання глобальної продовольчої проблеми, особливо в країнах, що розвиваються.
Сказати офіційно, що вплив ГМО на організм людини шкідливий, не береться ніхто. Але все таки, якщо є недосліджені питання, які можуть становити небезпеку у конкуренції з природою, то потрібно розуміти вплив і наслідки на здоров’я теперішнього і майбутніх поколінь, а також і на навколишнє природне середовище. Можливо, не обов’язково використовувати ГМ – рослини, а дотримуватись сівозміни та правильно протруювати насіння.
Зважаючи на це у 2002 році Верховна Рада України прийняла закон «Про приєднання до Картахенського протоколу». Постановою КМУ «Про внесення змін до Положення про Державну службу охорони прав на сорти рослин № 301 від 20.05.2005 року» проведення експертизи сортів рослин на наявність генетично модифікованих організмів, у тому числі під час Сертифікації сортів рослин, які ввозять або вивозять, було віднесено до компетенції цього органу. На міжнародній конференції, присвяченій темі ГМО, експерти Всеукраїнської екологічної ліги виразили думку, що несанкціоноване поширення таких продуктів – небезпечний експеримент над населенням і ґрунтами України.
В Україні заборонено вирощувати генетично модифіковані рослини, але можна одержати дозвіл на польові випробування ГМ-рослин. Щодо чинного законодавства України, то у законі «Про захист прав споживачів» є положення про те, що споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про товари (роботи, послуги) і ця інформація повинна містити крім назви товару, ціни, дати виготовлення та інше, ще й позначку про застосування генної інженерії під час виготовлення товару.
Звичайно «хімії» у нашому житті вистачає й без ГМО. Починаючи від пестицидів для рослин, антибіотиків або преміксів для тварин, закінчуючи різними харчовими добавками, консервантами й іншим, але ще жодній з цих речовин не приписували можливості змінювати генотип людини. Тобто невідомо, якими будуть наступні покоління тих, хто сьогодні перебуває у репродуктивному віці й харчується трансгенами.
Станом на сьогодні, вчені викладають лише деякі теорії про наслідки. Проте, кожна людина має право сама визначати чи вживати їжу, яка містить ГМО чи ні.
Оксана МУТРУК, головний спеціаліст відділу контролю в сфері насінництва, розсадництва та якості зерна управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області
