Ви відчули втому, у вас підвищилася температура тіла до 39-40 С, головний біль, біль у суглобах та м’язах (особливо у литках і попереку), почервоніли очі, з’явилися висипи на шкірі, носові кровотечі, в деяких випадках – ознаки жовтяниці (часто хвороба схожа на гепатити або інші розлади печінки), серцево-судинна та печінково-ниркова недостатність, блювота. Отже, за таких ознак необхідно негайно звернутися до лікаря і пригадати, чи ви не купалися у ставках, де стояча вода, чи не мили руки брудною водою, чи не покусали вас гризуни. Це може бути лептоспіроз – небезпечне інфекційне захворювання людини та багатьох видів тварин. Такі захворювання називаються зоо-антропонезамм – чисельна група захворювань, на які припадає третина усіх відомих інфекцій. Збудником лептоспірозу є патогенна дептоспіра – спіралеподібний, рухливий мікроорганізм. Його рухливість обумовлює легке проникнення збудника хвороби до організму через
пошкоджену шкіру та слизові оболонки. Лептоспіроз з кожним роком дедалі більше турбує гуманну та ветеринарну медицину у зв’язку з його поширенням на території України. На лептоспіроз хворіють як свійські, так і дикі тварини багатьох видів: велика рогата худоба, свині, коні, вівці, кози, собаки, буйволи, яки, верблюди, олені, лисиці, песці, нерки, ховрахи та багато інших.
Основним резервуаром лептоспірозної інфекції у природі є різні види дрібних ссавців. У першу чергу небезпеку для людини і свійських тварин становлять пацюки та миші, які в основному хворіють без клінічних ознак та є носіями збудника все своє життя. Вони можуть поширювати лептоспіроз, забруднюючи навколишнє середовище сечею, та через укуси людей чи тварин. Останні можуть також заразитися, вживаючи їжу, забруднену екскрементами гризунів або під час обнюхування чи облизування забруднених лептоспірами предметів. Особливу небезпеку в зараженні можуть становити водойми з стоячою водою, болотисті місця, де мешкають пацюки і миші та забруднюють їх своїми виліченнями. Часто зараження людей відбувається у присадибних господарствах, коли господарі наповнюють ємкості для поливу рослин, а пацюки та миші можуть забруднити воду. Захворювання передається людині внаслідок контакту з такою водою через подряпини шкіри, тріщини, рани або через слизові оболонки.
Домашні собаки, що живуть на присадибних ділянках чи навіть у будинках, в останні роки все частіше хворіють на лептоспіроз. Причиною їхнього захворювання також є контакт із зараженою водою, поїдання або укуси гризунів. Собаки можуть заражатися одна від одної, тоді як від людини до людини хвороба передасться рідко.
Останнім часом дедалі більше людей тримають у своїх оселях та присадибних і дрібних господарствах собак, які теж хворіють на цю недугу. Найхарактерніші форми лептоспірозу собак – інфекційна жовтуха і тиф. Джерелом інфекції собак є пацюки, миші, свині та самі собаки. Інкубаційний період захворювання від 5 до 20 діб, потім зауважується підвищення температури тіла, слабкість, втрата апетиту, блювота. В кінці першого тижня захворювання проявляється жовтяниця слизових оболонок та шкіри, іноді крововиливи. Сеча часто темно-коричневого кольору. На цей симптом особливо треба звергати увагу. Закінчується хвороба здебільшого загибеллю. У гострих випадках хвороби різко підвищується температура тіла, собака відмовляється від їжі, спостерігається спрага, кров’яний пронос або закреп.
За підозри на це захворювання слід обов’язково звернутися до лікаря ветеринарної медицини та виконувати правила особистої гігієни. Під час догляду за хворими тваринами слід змащувати на руках рани та подряпини колодієм, дезінфікувати приміщення, де перебуває хвора тварина 2 -3%-ним формаліном або хлораміном.
Тварини, що перехворіли, зазвичай, тривалий час можуть залишатися лептоспіроносіями (до 3 і більше років) та бути джерелом інфекції для інших тварин. Тому таких тварин треба обов’язково досліджувати на лептоспіроносійство і проводити заходи щодо його усунення.
Людина від собаки заражується рідко, бо сеча у них кислої реакції, у якій лептоспіра довго не виживає у навколишньому середовищі, проте у зв’язку з тісним контактом людини і четвероногих друзів усе ж таки слід остерігатися можливості зараження від цих тварин.
Терміни виживання лептоспір у навколишньому середовищі залежать від температури, середовища, вологості, концентрації солей, а також від стану самих лептоспір. Вони швидке гинуть у кислому середовищі за високої концентрації мінеральних солей, висиханні під дією сонячних променів та за наявності великої кількості інших мікроорганізмів, наприклад у стічних водах. Лептоспіри гинуть протягом 5 хвилин за температури 60С, при 75С відразу. Однак вони можуть витримувати зиму в товщі водойм, яка не замерзає, і в їхньому льодяному шарі. Уберегти своїх домашніх улюбленців від лептоспірозу можна, вакцинуючи їх два рази на рік. Потрібно не забувати також про постійну боротьбу з гризунами наявністю інфекції у навколишньому середовищі. Особливо це стосується присадибних ділянок та дрібних господарств, оскільки на лептоспіроз страждають домашні тварини, які можуть стати небезпечним джерелом інфекції для господаря.
У свиней, кіз, корів лептоспіроз часто переходить у прихованій формі і це особливо небезпечно. Спостерігають аборти, мертвонароджений приплід або народження нежиттєздатного молодняка, зниження продуктивності тварин, рідко жовтяниці та ураження шкіри.
Отже, своєчасна боротьба з пацюками та мишами є запорукою вашого здоров’я та здоров’я тварин у вашому господарстві.
Начальник відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Ігор Гринишин
