Новоушицьке районне управління Головного управління Держпродслужби у Хмельницькій області повідомляє, що останнім часом епізоотична ситуація щодо захворювання на високопатогенний грип птиці суттєво погіршилася, про що свідчать зареєстровані випадки захворювання у країнах Європи (Угорщина, Чеська Республіка, Польща) та Україні (господарство ПП «Хутір» с. Бугаків, Немирівського району, Вінницької області). Відповідно до оперативної інформації Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області 18.01.2020 в ПП «Хутір» було зареєстровано загибель птиці. Станом на 01.01.2020 в господарстві утримувалось близько 100 тис. гол. птиці. При досліджені проб біоматеріалу в Державному науково-дослідному інституті з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи 19.01.2020 року встановлено захворювання на грип птиці типу А, субтипу Н 5. В осередку захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника.
Грип птиці, який також називають чумою птиці, представляє собою гостре вірусне захворювання, яке характеризується ураженням органів травної і дихальної систем та високою смертністю. Грип птиці охоплює велику частину поголів’я у неблагополучному господарстві та на великій території навколо. Пташиний грип відноситься до транскордонних захворювань, які неможливо зупинити на кордоні, адже основним фактором поширення є інфіковані дикі перелітні птахи.
Збудником грипу є РНК-місний вірус. Існує можливість переадаптації штамів вірусу грипу людини до птиці та інших видів тварин і навпаки.
За природного інфікування вірус грипу можна виділити від усієї домашньої та деяких видів дикої птиці, які є резервуаром збудника в природі.
Грип птиці швидко поширюється повітряно-крапельним шляхом і проникає до чутливого організму перш за все через слизові оболонки клоаки та кон’юнктиви. Існує також аліментарний шлях передачі збудника. Таким чином, джерелом інфекції є хвора птиця, а сам вірус може швидко поширюватися через забруднений корм, воду та підстилку. Найбільш небезпечним джерелом збудника вважають перехворілу птицю, яка зберігає вірусоносійство протягом не менше двох місяців.
Одним із факторів розповсюдження хвороби може бути перевезення хворої або підозрілої птиці, особливо іще до появи перших симптомів захворювання. Вірус також може поширюватися через товарну продукцію (яйця, тушки, пір’я), отриману від клінічно хворої або інфікованої птиці. Певну роль у поширенні грипу здатні відігравати і дикі птахи, переносячи збудника на великі відстані.
Клінічні ознаки.
Захворюваність птиці на грип у господарстві може охоплювати від 80 до 100 % поголів’я і мати різний перебіг.
Так, інкубаційний період триває від 20 годин до кількох діб, далі температура підвищується до 43–44°С, птиця стає пригніченою, яєчна продуктивність різко падає, спостерігаються порушення у роботі органів травлення та дихання, гребінь та сережки набувають синюшного забарвлення і вже протягом перших двох днів до 80–100% птиці гине.
Для встановлення діагнозу до лабораторії можна направляти шматочки органів і слизові оболонки носу та носові витікання від підозрілих у захворюванні птахів.
Специфічного лікування при захворюванні птиці на грип не розроблено.
Вся птиця у вогнищі інфекції, а також у загрозливій зоні підлягає знищенню.
Під час спалаху пташиного грипу серед птахів існує можливий ризик і для людей внаслідок безпосередніх чи близьких контактів з інфікованими птахами. Однак наразі немає зареєстрованих випадків, щоб джерелом захворювання людей на пташиний грип було пташине м’ясо чи яйця, але аби убезпечити себе від негативних наслідків, слід утримуватися від купівлі м’яса у місцях стихійної торгівлі.
Власникам птиці, з метою запобігання заносу вірусу хвороби, необхідно дотримуватись наступних заходів профілактики:
• купівлю птиці здійснювати в місцях санкціонованої торгівлі тільки при наявності ветеринарних супровідних документів;
• інформувати державну ветеринарну службу про наявність птиці і надавати доступ для проведення клінічного огляду та необхідних профілактичних щеплень та обробок;
• утримувати різні види птиці окремо;
• виключити можливість контакту домашньої птиці з дикою, в тому числі синантропною (голуб, горобець, сорока, ворона тощо);
• не допускати сторонніх осіб в місця утримання птиці;
• проводити ретельне очищення та дезінфекцію всіх приміщень і території, послід та підстилку спалювати або обеззаражувати біотермічним методом;
• дотримуватись правил особистої гігієни при догляді за птицею.
При невластивій поведінці птиці, перших ознаках захворювання чи загибелі птиці необхідно терміново сповістити Новоушицьке районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області або Новоушицьку районноу державну лікарню ветеринарної медицини для вжиття відповідних заходів за адресою: смт. Нова Ушиця, вул Ветеринарна, 16. тел. 2-26-14.
Начальник відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Новоушицького районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області Ігор ГРИНИШИН.
