Біль, сльози, розпач…
Знову тривожна сирена прокотилася долинами Новоушиччини, відгукуючись луною від Каскадських пагорбів… Знову дорога, встелена квітами… Знову біда й невимовне горе…
Сьогодні громада провела у останню путь юного Героя – Максима Миколайовича Зайченка, серце якого зупинилося внаслідок поранень, отриманих у бою за Україну.
Похоронили 22-річного Максима у селі Струга, де на нього чекали мама і сестричка, рідні, знайомі… Побратими, друзі, колеги, родичі та близькі, мешканці громади уклінно зустрічали й проводжали Захисника, який повернувся з війни на щиті.
Про таких молодих людей, як Максим Зайченко, говорять – "цвіт нації"… Веселий, енергійний, цілеспрямований, закоханий у подорожі хлопець. Він об’їхав багато країн, але найбільше любив Україну.
Вічна пам'ять Максиму, ще одному Воїну Небесного Полку. Щирі співчуття рідним…
