В сільськогосподарських підприємствах розпочалася гаряча пора – збирання вирощеного урожаю, в тому числі пшениці озимої, основного нашого годувальника та особливої надії в найскрутніші часи. Таким вона залишається і дотепер.
За посівною площею, попри невдалі сезони або погодні примхи, гектари зернової продовжують залишатися на стабільному рівні. Саме урожайність і рентабельність виробництва значною мірою визначають наш добробут. Основне призначення озимої пшениці – забезпечити людей хлібом та хлібобулочними виробами. Зерно використовується для виробництва круп, макаронів, вермішелі, кондитерських виробів тощо.
Вихід якісного зерна пшениці озимої значно знижує такий фактор як - передчасне проростання насіння в колосі. Ця проблема є характерною за рясних опадів під час жнив. Безумовно, аналізуючи погодні умови, що складаються на час збирання ранніх зернових, можна стверджувати, що в цьому році основним чинником втрат урожаю є погодні умови.
Поширеним показником стійкості пшениці до проростання в колосі є індекс проростання, що залежить від погодних умов, за яких відбувається формування насіння (тому на це слід звернути увагу, обираючи сорти перед посівом).
До того ж із показником стійкості сортів пшениці до передчасного проростання в колосі пов’язаний інший: тривалість післязбирального дозрівання насіння. Загалом післязбиральне дозрівання складне явище, тривалість якого може становити від кількох діб або затягуватись на місяці. На ці процеси мають значний вплив особливості сорту, догляд за насіннєвими посівами та погодні умови в період від наливання зерна й до повного його дозрівання. За деякими даними тривалість післязбирального спокою відзначається погодними умовами в період дозрівання й збирання. За великої кількості опадів і зниженої температури повітря період післязбирального дозрівання насіння подовжується.
Під час збирання врожаю потрібно враховувати не тільки погодні умови, а й особливості сорту. Так, у кожного сорту своя стійкість до проростання на пні й осипання за досягнення повностиглості зерна. За недотримання цих умов значних втрат зерна та погіршення його якісних показників не уникнути. Озима пшениця не має тривалого періоду оптимального збирання врожаю. Після настання повної стиглості зерна на збирання врожаю є лише близько 10 днів, потім, а особливо за несприятливих погодних умов, втрати врожаю різко зростають. Раніше розпочинати жнива також не варто – збільшуються енергетичні затрати на сушіння зерна. Якщо ж жнива потрібно розпочати раніше, коли посіви дозрівають не рівномірно або забруднені бур’янами, слід застосовувати роздільне збирання.
В цілому, залежно від стану посівів способи збирання в кожному господарстві можуть бути різні, але при цьому пряме комбайнування варто розглядати як основний, а роздільне збирання – як вимушений, додатковий прийом. Необхідно зазначити, що витрати на оплату праці при роздільному збиранні зростають на 40 %, вартість пального – на 22 %, амортизація – на 30 %.
Не слід скошувати відразу велику площу, яка перевищує денну норму роботи комбайна з підбирачем, у разі запізнення з обмолотом і попадання валків під дощ знижується врожайність та якість зерна. Проте у разі нормальних посівів, де пшениця дозріває рівномірно, найкращий економічний ефект зазвичай досягають за прямого комбайнування в перші п’ять днів після настання повної стиглості зерна. Посіви, які були уражені хворобами (фузаріоз колоса), потрібно збирати якомога швидше й зберігати окремо. Таке зерно на току слід просушувати особливо ретельно, оскільки гриби роду Fusarium мають здатність розвиватись навіть за низьких температур.
Якщо говорити про врожай, то успіх залежатиме від злагодженої роботи кожного аграрія. У народі кажуть «Хліб не той, що у полі, а той, що в коморі», тому для хлібороба зустріти цьогорічні жнива слід належно підготовившись. Адже від організації збирання та якості збиральних робіт буде залежати намолот зерна, його якість і, в остаточному підсумку, рентабельність виробництва зернових.
Оксана Мутрук,
головний спеціаліст відділу контролю в сфері насінництва, розсадництва та якості зерна управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області