Не зашкодити бджолі

Є така народна притча, що поки будуть жити бджоли – то поки буде існувати світ. «Через чотири роки після того, як зникне остання бджола, зникне і людство». Ці слова, сказані колись Альбертом Ейнштейном, в останні роки стали актуальними, як ніколи.

В умовах широкого застосування хімічних препаратів у сільському і лісовому господарстві все гострішою стає проблема охорони і захисту бджіл від отруєнь. Неконтрольоване застосування пестицидів, особливо на медоносних культурах, призводить до масової загибелі бджіл та інших корисних комах, які є запилювачами цих культур. Тому для можливого негативного впливу пестицидів на бджіл, людину і навколишнє середовище сільськогосподарські підприємства повинні суворо дотримуватись правил техніки безпеки при роботі з ними. Неконтрольоване застосування пестицидів, особливо на медоносних культурах, призводить до масової загибелі бджіл та інших корисних комах, які є запилювачами цих культур. Асортимент пестицидів, засоби, сфера застосування, норми, кратність обробок повинні відповідати “Переліку пестицидів і агрохімікатів дозволених для використання в Україні, доповненням до “Переліку” та інструкціям з безпечного застосування пестицидів, які затверджені постановами Міністерства охорони здоров’я та Мінприроди. Фізичні і юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин, згідно ст.37 Закону України “Про бджільництво”, зобов’язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки через засоби масової інформації попередити про це органи місцевого самоврядування, пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до 10 (десяти) кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату. У період проведення робіт у радіусі 200 метрів від меж ділянок, що обробляються, повинні бути встановлені попереджувальні написи. Оскільки, господарства повідомляють населення про місце і час обробок пестицидами через сільську раду, то власники пасіки повинні зареєструватись в сільській раді на території якої вони знаходяться. Роботи з пестицидами, враховуючи вплив та безпечність для бджіл, слід проводити у вечірні (18–22) та ранкові (до 8-10) години, при мінімальних висхідних повітряних потоках шляхом обприскування наземною апаратурою, при цьому пасіки необхідно вивести не менш ніж на 5 км від оброблюваних ділянок або ізолювати їх на термін до п’яти діб в залежності від внесеного препарату. Застосування пестицидів для захисту зелених насаджень у населених пунктах дозволяється тільки з 22 до 7 години ранку ранцевим оприскувачем.

Читаємо витяг: - Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві Державні санітарні правила ДСП 8.8.1.2.001-98

6.3.4. Зона санітарного розриву від населених пунктів, тваринницьких комплексів, місць проведення ручних робіт по догляду за сільгоспкультурами, водойм і місць відпочинку при вентиляторному обприскуванні повинна бути не менше 500 м, при штанговому і гербігації дощуванням - 300 м. При застосуванні аерозольних генераторів регульованої дисперсності санітарно-захисні зони повинні відповідати вимогам, зазначеним в інструкції для даного виду апаратури; обробка посівів у цих зонах допускається при напрямку вітру від населених пунктів і інших об'єктів, що підлягають санітарному захисту.

8.4. Забороняються авіахімобробки на ділянках, які розташовані ближче 1 км від жилої зони. Такі ділянки обробляють за допомогою наземної апаратури у відповідності з вимогами розділу 6.3.

Порушення законодавства про захист рослин тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність передбачену ст. 21 Закону України «Про захист рослин», ст. 38 Закону України «Про бджільництво» та Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Порушення законодавства про захист рослин тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність передбачену ст.21 Закону України “Про захист рослин”, ст. 38 Закону України “Про бджільництво” та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Головний спеціаліст відділу карантину рослин ГУ Держпродспоживслужби в Хмельницькій області К.І.Заєць